Submit your work, meet writers and drop the ads. Become a member
Tetiana Dec 13
Lie down, soldier, lie down
Let the field lull you
You will become a spirit here
You will protect the land
And never leave descendants in evil.

Fly, soldier, fly:
You are free in heaven forever
Appear in thoughts, sanctify our will
And all of us, so just sever.

Let them fly, soldier
Songs in the abyss to you -
let them sound more bolder
let them tell what is true.

Lie down, soldier, sleep,
May you dream of well-being.

Happy and free
Fly with the gods
May you sleep happily.
Tetiana Dec 13
Втома
мене долає.
Так хочеться здатись

Вагома
причина для того щоб здатись.
Знайома
всім думка з'явилась - пора попрощатись.
Зусилля всі марні, і все не виходить як думалось всім.

Втома
знебарвлює дні, знецінює смак і пригоди життя і виходить все так, що втрачається сенс не спинятись.

Кому,
не крапку поставлю після цих всіх напруг, недоспаних ночей і думок про нарешті призи за заслуги.

Судома
зводить щелепи і так хочеться від всієї душі прокричатись і закинути все, тихо здатись.

Шкода
часу і сил, шкода мрій бо виходить пусті вони всі, не судилось їм всім позбуватись.

Втома:
не дозволю я їй надламати мене, запріснити життя, відмовчатись.

Втома:
лиш тайм аут візьму, відісплюсь, відлежусь і в роботі піду оживати.
An original poem Fatigue, translated version is on my page.
Dec 13 · 66
Fatigue
Tetiana Dec 13
Fatigue overcomes me
I want to give up
A weighty reason to give up.

A familiar thought appeared: it's time for goodbye.

All efforts are in vain, everything does not turn out as I thought.

Fatigue discolors the days, devalues the taste and adventures of life. Where are the feelings of sense to move on that I want?
But I put a comma, not a dot.

I will not give a full stop after all these tensions, sleepless nights
and thoughts of finally about the merit prize.

A cramp tightens the jaws
and I want to scream out with all my heart. And drop everything, quietly pause.

Are the time and effort, my dreams empty?
If I am destined to get real of them all.

Fatigue, I will not allow it to break me.
Why do my dreams seem so small?

Fatigue. I'll just take a time out,
get some sleep.
I never let any doubt
be in my head deep.
Dec 7 · 96
Storm
Tetiana Dec 7
The wind blows so hard,
my element boils
and throws out anger.
A storm covered the sky,
breaks thin stems,
throws fire with clangor.
Black clouds froze
carrying thunder blows
and heavy rains.
The wind rises
everything from below
and drowns all into flames.

But the storm will not last forever
it will pass rhythmically
and melt into space.

--
(Ukrainian)
Так сильно вітер віє,
бурлить моя стихія
Несе назовні гнів.

Гроза закрила небо
згинає тонкі стебла,
кидає в них вогні.

Застигли чорні хмари
несуть громи, удари
дощі йдуть проливні.

Підійме вітер вгору
все знизу і додолу
все топить у багні.

Гроза не буде вічно
пройде вона ритмічно
й розтане в тишині.
Dec 7 · 97
It had to be summer
Tetiana Dec 7
It had to be summer and harvest
but time that had come is the hardest
long winter has come,
I feel like I'm numb.

These days would be a vacation,
but millions will never return,
they wanted for me isolation
but my borders expand.

They fired at us,
but phoenix reborn,
no sense to discuss
mother tongue.

They plucked our flowers
"forbade" us to live,
our scatter through world now empowers
to remember and never forgive.

They plucked our flowers
"forbade" us to live,
our scatter through world now empowers
to remember and never forgive.

Stones and sand fly from under the wheels,
wherever this terrible road leads
it's a one-way ticket of fate
for them to the end, for us is to win.

--
(Ukrainian):
Це мали бути літо та жнива,
це мало бути щастя та турбота,
та склалася, на жаль, зима,
в очах тепер не радість, а скорбота.

Були б ці дні відпусткою для нас,
та не повернуться, на жаль, мільйони.
Вони хотіли відібрати у нас час,
а вийшло, що розширили кордони.

Вони робили нам вогневий вал,
а ми як фенікс ся рождали,
самі перекладаються слова
на мову, що раніше зневажали.

Вони зривали наш рожевий цвіт,
красиво жити нам “забороняли”,
а ми розпорошились на весь світ,
і їх відтоді звідусіль ганяли.

Із-під коліс летить каміння і пісок,
куди б не вела ця страшна дорога,
від долі це в один кінець квиток,
їм до кінця, а нам - до перемоги.
Nov 24 · 239
Moon
Tetiana Nov 24
The sun has not yet set
but he is big and red,
majestically is swimming in the sky.
As a landlord he flies
ans sends cold rays to every window.

And silver stars are calling our moon to dance of darkness.
And the vehement wind will join the dance, and chant with him. Catharsis.

That song is quiet, that song chimes
and trees wil chant these rhymes.
and cold clouds will shadow for a moment
our moon but they don't want to hide it.

Then they step back, and he is on top:
he’s calm, majestic, rich.
Lord of the shadows, he will never stop,
as if he wants to turn into a witch.

He soaks up all the dark, enlightens bad
and when the time comes, he’ll send
a dream to who is chosen.
He’ll never take what’s noones’.

So he festively passes in heaven,
sanctifying everything below,
he dictates his way like baron
until the morning dew will flow.

The nature is quiet, the clouds fly
scattered in the sky like wadding.
And owls no longer cry
in woods, no longer calling.

--
(Ukrainian)
Ще сонце не сіло, а він вже пливе:
великий, червоний, пихатий,
проміння холодне він мовчки зашле
як ґазда, до кожної хати.

А зорі сріблясті, мов в танець пітьми,
наш місяць собі зазивають.
І вітер шалений примкне до юрми
і пісню нічну заспіває.

Ту пісню ледь чутно, та пісня бринить,
дерева йому підспівають,
а хмари холодні затулять на мить
наш місяць, але не сховають.

А потім відступлять, а він вже вгорі:
спокійний, величний, багатий.
Володар тіней, він прийде на поріг,
неначе щось хоче забрати.

Не візьме чужого, все темне вбере,
погане собою осяє.
Як прийде пора, свій сон він нашле:
щасливі, кого обирає.

І так він святково пройде в небесах
все знизу собою освятить.
Аж поки не впаде ранкова роса
він буде свій лад диктувати.

Природа затихла, вже хмарки пливуть,
розкидані в небі як вата,
і пугачі більше до лісу не звуть,
бо сонцю живому вставати.
Tetiana Nov 20
Minutes float by like water
you pass your quiet days,
difficult thoughts becoming hotter
don't drown, dear, into fault
it's just a phase,
just put your
bad and good on place.

Your thoughts fly like the wind
but it doesn't fan your fire,
your years just ticking away.
When will you require
that sincere naive fairy tale
to fade into grey?

You take your path as a road
which weaves like a wreath
and, after all it is slowed
to boring, joyless dance,
you feel wholly disturbed
like in sad episode.

Obediently, like a clock your heart goes
that is life-weary
and faith inside it froze,
it is weak being teary.

And your faith in a dream is in mind
it used to be joyful in flight,
but you're confused in a fight
with your fears which like beasts
lay in wait to eat you or bite.

But you, my love, have your time
to catch up with your dreams
just move on, try to climb
to the sky,
overcome all the frights.

Dreams will always be yours!
Spread your wings to take off
take whatever you want and know
that dreams will destroy all the flaws.

--
(Ukrainian)

Спливають, як вода, хвилини.
ти проживаєш тихо дні:
складні думки, тяжкі години..
в тих днях ти тонеш у вині,
ти розкладаєш по площинах
думки веселі і сумні.
летять як вітер ті думки,
та не роздує він багаття,
лиш тихо жевріють роки,
а в тих роках пусті заняття,
наївні, щирі, мов казки.
та йдуть в нікуди ті стежки.

Стежки сприймаєш за дорогу,
яка плететься, мов вінок,
та, зрештою, вона убога -
нудний, безрадісний танок,
і він ще й сповнений тривоги,
що встряла в серці, мов клинок.
покірно, як годинник, йде
те зморене життям серденько,
бо в ньому віра - більш ніде -
подавлена і вже слабенька.

То віра в мрію, що в думках
колись так радісно буяла,
та ти заплуталась в страхах,
які, мов звірі, чатували,
щоб ти здалась, щоб ти упала.

Та ти, любима, маєш час,
щоб свою мрію наздогнати,
бо кожне серце має шанс
та сили, щоб жахи здолати.
біжи до неї, доганяй,
вона твоя і буде завжди!
Розправ вже крила і злітай,
бери що хочеш, просто знай,
що мрії нищать негаразди.

— The End —