Втома
мене долає.
Так хочеться здатись

Вагома
причина для того щоб здатись.
Знайома
всім думка з'явилась - пора попрощатись.
Зусилля всі марні, і все не виходить як думалось всім.

Втома
знебарвлює дні, знецінює смак і пригоди життя і виходить все так, що втрачається сенс не спинятись.

Кому,
не крапку поставлю після цих всіх напруг, недоспаних ночей і думок про нарешті призи за заслуги.

Судома
зводить щелепи і так хочеться від всієї душі прокричатись і закинути все, тихо здатись.

Шкода
часу і сил, шкода мрій бо виходить пусті вони всі, не судилось їм всім позбуватись.

Втома:
не дозволю я їй надламати мене, запріснити життя, відмовчатись.

Втома:
лиш тайм аут візьму, відісплюсь, відлежусь і в роботі піду оживати.

My heart won't tell that
The time flee as I am with
You, something special
As the heat rises in funnel

My heart won't tell that
The most perfect person for me
Is you, something fulfilling
As the sound comes from the engine

My heart would jump in joy
As I spend every second
With all my slow breathe as toy
Clearing the mist as I jog

My heart would admire you ,
For you, the imperfection of all solids
With all my sorrows, ****** by you
Here I say, I love you!

okay, i’ll admit that
your face is on my laptop’s background.
which is odd, i can see that,
since we both know i wish that you would just ******* disappear.
and i know that it’s not a very effective tactic, in forgetting everything that’s ever happened, and i get that.
it’s just that i get nervous when you’re not around for too long
but i know that eventually i’ll forget that
and it’ll be like
none of this ever happened and
maybe nothing will ever feel quite as tragic
as when i was so ******* ecstatic
that you found somebody and that he’s actually attractive, and bearded, and fully tatted.
and i’ll be here in this disaster city
where you’ve rarely matterred,
because i finally found a place where everyone doesn’t know you, and i'll just disappear for a while,
and i’ll be here overcoming my fear of needles while i'm at it.