The sun has not yet set
but he is big and red,
majestically is swimming in the sky.
As a landlord he flies
ans sends cold rays to every window.
And silver stars are calling our moon to dance of darkness.
And the vehement wind will join the dance, and chant with him. Catharsis.
That song is quiet, that song chimes
and trees wil chant these rhymes.
and cold clouds will shadow for a moment
our moon but they don't want to hide it.
Then they step back, and he is on top:
he’s calm, majestic, rich.
Lord of the shadows, he will never stop,
as if he wants to turn into a witch.
He soaks up all the dark, enlightens bad
and when the time comes, he’ll send
a dream to who is chosen.
He’ll never take what’s noones’.
So he festively passes in heaven,
sanctifying everything below,
he dictates his way like baron
until the morning dew will flow.
The nature is quiet, the clouds fly
scattered in the sky like wadding.
And owls no longer cry
in woods, no longer calling.
--
(Ukrainian)
Ще сонце не сіло, а він вже пливе:
великий, червоний, пихатий,
проміння холодне він мовчки зашле
як ґазда, до кожної хати.
А зорі сріблясті, мов в танець пітьми,
наш місяць собі зазивають.
І вітер шалений примкне до юрми
і пісню нічну заспіває.
Ту пісню ледь чутно, та пісня бринить,
дерева йому підспівають,
а хмари холодні затулять на мить
наш місяць, але не сховають.
А потім відступлять, а він вже вгорі:
спокійний, величний, багатий.
Володар тіней, він прийде на поріг,
неначе щось хоче забрати.
Не візьме чужого, все темне вбере,
погане собою осяє.
Як прийде пора, свій сон він нашле:
щасливі, кого обирає.
І так він святково пройде в небесах
все знизу собою освятить.
Аж поки не впаде ранкова роса
він буде свій лад диктувати.
Природа затихла, вже хмарки пливуть,
розкидані в небі як вата,
і пугачі більше до лісу не звуть,
бо сонцю живому вставати.