Не впіймаєш в небі хмари ти ніколи!
В одну воду в річку двічі не зайдеш,
не зупиниш ти руками вітра в полі
і вогню в воді не розведеш.

І вам, ординцям, нас не подолати,
а війна ця вам погибель принесе.
Ми є нащадки скіфів і сарматів -
свобода й воля в нас понад усе.

А ще в нас предки арії великі
і їхня мудрість з нами навіки,
а ваші пра-пра-пра - то гуни дикі,
і ви лиш руйнувати мастаки.

І вам, убогим, це не зрозуміти,
що українська лиш земля
таких титанів здатна народити,
що не залишать й сліду від кремля.

А зараз ми вас, гади, проклинаєм:
ми не пробачимо ніколи вам!
В віках хай радість, щастя
вас завжди минають.
Хай буде так!

Над вами жахи сметрі хай витають,
хай вас утоплять ваші болота,
хай біль і горе вас не покидають!
Хай буде так!

Ми вас, катів, кругом знайдемо,
ви не сховаєтесь в своїх лісах,
в вериги ваші вас ми закуємо
і буде так!

А Україна, наша рідна мати
розправить крила як у небі птах,
благословенна богом
буде процвітати.
І буде так,
най буде так!

Втома
мене долає.
Так хочеться здатись

Вагома
причина для того щоб здатись.
Знайома
всім думка з'явилась - пора попрощатись.
Зусилля всі марні, і все не виходить як думалось всім.

Втома
знебарвлює дні, знецінює смак і пригоди життя і виходить все так, що втрачається сенс не спинятись.

Кому,
не крапку поставлю після цих всіх напруг, недоспаних ночей і думок про нарешті призи за заслуги.

Судома
зводить щелепи і так хочеться від всієї душі прокричатись і закинути все, тихо здатись.

Шкода
часу і сил, шкода мрій бо виходить пусті вони всі, не судилось їм всім позбуватись.

Втома:
не дозволю я їй надламати мене, запріснити життя, відмовчатись.

Втома:
лиш тайм аут візьму, відісплюсь, відлежусь і в роботі піду оживати.

The wind blows so hard,
my element boils
and throws out anger.
A storm covered the sky,
breaks thin stems,
throws fire with clangor.
Black clouds froze
carrying thunder blows
and heavy rains.
The wind rises
everything from below
and drowns all into flames.

But the storm will not last forever
it will pass rhythmically
and melt into space.

--
(Ukrainian)
Так сильно вітер віє,
бурлить моя стихія
Несе назовні гнів.

Гроза закрила небо
згинає тонкі стебла,
кидає в них вогні.

Застигли чорні хмари
несуть громи, удари
дощі йдуть проливні.

Підійме вітер вгору
все знизу і додолу
все топить у багні.

Гроза не буде вічно
пройде вона ритмічно
й розтане в тишині.